<< Главная страница

ОргIя



Категории Леся УкраÏНка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал ДIЯЧI А н т є й — спiвець. Гермiона — мати його. Евфрозiна — сестра його. Н є р i с а — жiнка його. X i л о н — ученик його. Ф є д о н — скульптор. Меценат — багатий, значний римлянин, нащадок вiдомого Мецената 1. Префект 2. Прокуратор3. Гостi на оргiï, раби, рабинi, танцiвницi, мiми, хор панегiристiв. Дiється в Корiнфi пiд римським пануванням. I Садок в оселi спiвця-поета Антея, невеличкий, оточений глухими мурами, з хвiрткою в однiй стiнi; в глибинi садка домок з повiткою на чотирьох стовпах i з двома дверима. Федон. Ми з Меценатом надiйшли на теє, я розказав йому, хто автор спiву, i зараз же вiн доручив менi тебе просить на оргiю до нього, а се не мало значить, любий друже. А н т є й. (стримуючи досаду, викликану остатнiми словами Федона). Яку ти мiг до нього мати справу? Федон. Вiн статую купив недавно в мене, то я ïï до нього вiдпровадив, щоб не ушкодили раби, несучи. А н т є й. Яку ж ти статую йому продав? Федон. Пробач... я, власне, мусив би спитати твоєï згоди... та пани вельможнi не люблять ждати... Антей. Ти продав Нерiсу?! Ф є д о н. Нi, статую богинi Терпсiхори4 . Антей. Ти б i саму богиню запродав, якби лиш мiг, у римський дiм розпусти! Федон (встає ображений). Такого ти не смiєш говорити! Антей. Тобi не до лиця така вражливiсть, бо ти ж продав туди свiй твiр найкращий, де зневажають все, що нам святе. Федон (впадаючи в рiч). Нiчого там нiхто не зневажає! Там цiнять генiй, там дарують славу, не тiльки грошi. Я не запродав своєï Терпсiхори. Я поставив ïï на подив людський, мов у храмi. Чи вже вона й для храму засвята, по-твоєму? А н т є й. По-моєму, блюзнiрство — Рiвняти дiм римлянина до храму! За грошi чи за славу — ти продався укупi з твором рук твоïх. Ф є д о н Антею! Ти хочеш довести мене до того, щоб я пiшов i викупив назад ту статую. За грошi неможливо, щоб Меценат раз куплене продав, та, може ж, се ще не остатня iскра мого натхнення, може, я здолаю щось кращого створити — ïй на викуп. А н т є й. Ти купиш другий грiх, i то ще тяжчий Федон. Не розумiю, що ти з мене хочеш! Чи мав би й я весь вiк, як ти, сидiти без хлiба i без слави? А н т є й. Се повинен терпiти еллiн, коли хлiб i славу здобути може тiльки з римських рук. Федон. Хто слави не бажає, той не еллiн,— жадобу сю батьки нам заповiли, дiставши вiд дiдiв. А н т є й. Дiди приймали вiнцi своï з рук матерi Еллади, батьки дозволили зв'язать ïй руки i тим синiв позбавили вiнцiв. Авжеж, Федоне, вiдколи безславна сама Еллада — еллiни повиннi жадобу слави в серцi заглушити. Федон. I збiльшити безслав'я свого краю? Та чим же вславиться сама Еллада, коли ïй дiти лаврiв не здобудуть? А н т є й. Уже ж не з рук ворожих ïх приймати! Федон. Чому ж би нi? Гомер казав: Солодка хвала вiд ворога. А н т є й. На полi бою, та не в полонi! Федон. Слава i в полонi все буде славою. А н т є й. Не сподiвайся! Неславу дозволяють нам носити, а славу Рим бере, немов податок. I тая Терпсiхора, що продав ти, прославить не Елладу й не тебе, а той багатий Рим, що стяг всi скарби з усiх краïв руками Меценатiв. Його колекцiю твiй твiр прославить, а не тебе, ти тiльки раб отой, що хистом оргiю панам скрашає, та оргiя все ж панська зостається, хоч рабськi руки вряджують ïï. Федон.
ОргIя


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация